Анатолійська шовковиця

Посадивши у своєму саду це дерево, можна значно підвищити рівень свого здоров’я і всієї родини. Адже крім смачних, солодких ягід в шовковиці використовується листя, пагони, кора і коріння. З іншої сторони – дерева швидко адаптуються до будь-яких кліматичних умов, зовсім невибагливі до умов вирощування, не хворіють і з кожним роком радують все більшим врожаєм.

На Україні масово почали саджати шовковицю за наказом царя Петра 1, в Києві і Харківській губернії. До царського двору готували запашний сік, який лікував простуду, ангіну, запалення легких. Але найбільше подобався Петру І  міцний золотистий тутовий напій, який вертав здоров’я хворим, молодість старим і звеселяв серце. Вирубка дерев шовковиці каралася смертною карою.

Повернімось у наш 2012 рік. Нелегкий рік в плані кліматичних умов. Ягідний сезон шовковиці підходить до кінця і можна вже підбити підсумки. Навіть коли зимою температура знижувалась в нашій місцевості до мінус 34, а весняні проливні дощі змінювалися на нещадно паляще сонце – шовковиця не підвела. Не засмучує і той факт, що плоди на всіх сортах були менші, ніж зазвичай. Все компенсувалось їхньою кількістю, гілля гнулися до землі, цукор був теж в нормі.

Вирощую біля сорока сортів шовковиці. Завдяки селекції ця культура може задовольнити найвибагливішого садівника: за кольором і смаком ягід, за порою дозрівання (є вже і ремонтантні сорти), за формуванням крони (плакучі, колоноподібні тощо). Поборені два найбільші недоліки шовковиці, це високорослість і обсипання при дозріванні. І за все це хочу низенько вклонитися нашим співвітчизникам – селекціонерам шовківництва, Бабаєвій Галині Іванівні, та Надії Олександрівні Алексійченко. Основні мої посадки шовковиці посаджені один, два, три сезони назад, і про них я розповім пізніше, а от про два сорти, які у мене біля десяти років, зараз більш детальніше.

Анатолійська біла – сорт турецького походження. Дерево високоросле, розлоге. Листя дрібне, ягоди білі, дуже солодкі. Перші за розміром чотири на два сантиметра. Коли дерева молоді, до трьох-чотирьох років, можуть бути до п’яти сантиметрів. Дозрівають в нашому регіоні в першій декаді червня. З роками врожайність піднімається, розмір падає. При дозріванні опадають. Переваги сорту – щорічна висока врожайність, висока цукристість, великий розмір. Недоліки – низька транспортабельність.

Анатолійська чорна – теж турецького походження. Дерево розлоге, середньо росле. Відрізняється від білої смаком і розміром. Тут перші ягоди до п’яти сантиметрів, солодкі з більш вираженою кисличкою. Урожайність висока, дозріває разом із білою. Переваги сорту – хороший, збалансований солодко-кислий смак, великий розмір, високий попит на ринку, хороша транспортабельність. Недоліки – осипання при дозріванні.

І про те, що я роблю з ягодою. По перше, в цьому і минулому роках у нас на ринку ягоди коштували по п’ять гривень за півлітровий пластиковий стакан. А об’ємах плодоношення шовковиці, це непогана добавка до сімейного бюджету. По друге – це ягода, яка найшвидше рветься (треба лиш розстелити агроволокно під деревом і потрусити).

Чорна ягода іде на компот, сік, варення і вино. З білої сік, шовковичний мед, горілка і кава. Щоб вичавити сік, не треба ніяких спеціальних пристроїв. Перекрутити ягоди на м’ясорубці, а якщо об’єм більший, то можна за допомогою дрилі з насадкою для замішування шпаклівки. Ягоди подрібнюються, поміщаються в цупку тканину (я використовую фатин – тканина для весільних суконь), і якщо є, то в прес, а ні то  руками виходить також непогано. Сік відціджується і на різні цілі. Зупинюся на шовковичному медові.

Вичавлений сік з білої шовковиці злити в широкий посуд, бажано з алюмінію (в емальованому більше ймовірності підгорання)  Варити на середньому вогні, поки сік не втратить дві третіх свого об’єму, періодично помішуючи і збираючи пінку. Можна вварювати і до половини, готовність меду визначаєте на смак. Колір від світло-коричневого до шоколадного. Їсти можна з хлібом і молоком, до чаю, з товченими горіхами. Дуже смачно і корисно.

Віджим, що залишився, гарно сушиться на сонці, піджарюється в духовці, мелеться і заварюється як кава. За смаком не гірше, користі більше.

І ще, якщо шовковицю посадити на пташнику, то саме менше два три тижні в році Вам не доведеться тратитись на корм для птиці. Кури, гуси, качки буквально чекають на кожну ягідку, і віддячують Вам рекордною несучістю.

5 коментарів to “Анатолійська шовковиця”

  1. Олександр коментує:

    Вітаю. Зі святами!!! В одному з відео ви обіцяли розповісти про формування і зріст дерев шовковиці, але я цього відео так і не знайшов. Воно є чи тільки планується? І тут також жодного слова про розмір дерева. Думаю було б доречно. Є бажання придбати шовковицю, але не великого розміру, якщо такі бувають. Дякую.

    • В'ячеслав Францішко В'ячеслав Францішко коментує:

      Дякую! Так, планується два відео по обрізуванню та формуванню шовковиці. Перше у березні, друге у червні. З повагою, В’ячеслав.

      • Олександр коментує:

        Дякую. буду чекати. планую замовлення,тож підкажіть який замовити сорт,бажано білу,але не обов’язково. для мене окрім смаку і розміру ягоди важливо розмір самого дерева. хотілось би невелике,наскільки це можливо. чи обрізкою можна зупинити зріст,бо 15 метрів забагато. якби до 5м,булоб добре. дякую

  2. Ганна коментує:

    Дуже дякую за цікаву інформацію про Анатолійську білу і чорну шовковицю. Дуже хочу придбати саджанці. Якщо Ви можете мені в цьому допомогти – буду дуже вдячна.
    З повагою – Ганна

    • В'ячеслав Францішко В'ячеслав Францішко коментує:

      Дякую! Інформацію про наявність саджанців та їхню вартість, та наявність завжди можна побачити тут – http://rozkish.com.ua/price/ З повагою, В’ячеслав.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>