Мушмула германська у моєму саду відносно молода культура. Шість років тому, мене познайомив з нею Чередник Борис Іванович з Дніпропетровщини. Подарувавши мені два саджанці цієї дивовижної культури, сорти Сочинська, та уже відібраний із сіянців Сочинської, сорт Домашня з більшими плодами ніж у попередньої. В наступному ж році деревця вже порадували першими плодами. Зразу і перше розчарування через брак інформації – як і коли правильно споживати плоди. Тож почав вивчати історію цієї культури в Україні. В який раз підтвердився вислів: «Усе нове – це добре забуте старе». У 18 столітті ця культура була значно поширена майже по всій території теперішньої України. Найбільше у південних областях та Криму. Зустрічалася і в більш північних регіонах – Київщина, Чернігівщина. Вирощувалась переважно у панських садибах, знана як – Чишкун, у простонародді мушмулу називали – Гниленьке яблучко. За Радянських часів, усі напрацювання по вирощуванню та гібридизації цієї культури були втрачені, через помилкову думку про не перспективність. Думаю на разі прийшла пора повернути цю не справедливо забуту цілющу культуру в наші сади.
Мушмула германська відносно невисоке плодове дерево. З невеликими габаритами близько чотирьох метрів заввишки та до двох з половиною в ширину. Коренева система у цієї рослини поверхнева і добре розвинена. Гілки деяких сортів рослини мають рідкі невеличкі колючки, є сорти і зовсім без колючок. Листя цієї рослини дуже гарні, мають еліптичну форму і розташовані спірально. Залежно від різновиду рослини можуть бути і зубчастими, і загостреними, і тупими. Лицьова сторона листа має темно-зелене забарвлення, а ось зворотна – біляста і покрита легким пушком. Молоді листя опушені з обох сторін. З квітня по травень мушмула германська розквітає великими білими і ароматними квітками, тривалість цвітіння від 3 до 5 днів. Згодом дозрівають плоди, м’ясисті, яблуко, або грушо подібні, в залежності від сорту. Розмір плоду становить близько 3 см, у деяких різновидів може досягати до 7 см. Стиглі плоди стають жовтуватого або буро-червоного кольору з коричневою м’якоттю. Усередині знаходяться п’ять твердих насінин. Свіжі плоди мушмули германської тверді і кислі, злегка терпкі. Вони придатні до вживання в їжу тільки в підмороженому стані, або після тривалого зберігання (в тому випадку якщо плоди знімаються з дерева до настання заморозків). При цьому вони стають солодкими і м’якими, але набувають зморшкувату структуру і зменшуються в об’ємі. Збирають плоди в жовтні – листопаді. Можуть навіть залишатися на гілках до самої весни. Зимою можна споживати плоди прямо з дерева. Але найкраще зібрати плоди до морозів. Розстелити не товстим шаром та зберігати у прохолодному місці. З середини до кінця зими плоди поступово дозрівають. Змінюючи при цьому забарвлення на більш темніше. Оглядаючи плоди раз на тиждень, спілі вибираються для споживання. Якщо хочеться раніше поласувати смаколиками – потрібно заморозити у морозильнику на кілька днів. Після розморожування до столу. За консистенцією м’якоть плодів нагадує мармелад (у східних країнах мушмулу називають мармеладним деревом). За смаком це щось подібне до айви з яблуком.
За дослідженнями біологів різних країн – користь від фруктів мушмули обумовлена багатим складом мікроелементів і вітамінів. З огляду на це, рекомендується включити ці плоди в раціон харчування людям, які страждають від гіпертонії, діабету і астми. Корисний фрукт при лікуванні захворювань серця і судин. Крім цього, плоди сприяють виведенню каменів з нирок. При регулярному споживанні фруктів мушмули германської поліпшується травлення. До складу входить досить багато аскорбінової кислоти, яка допомагає зміцнити імунітет. Крім цього, вітамін С допомагає організму протистояти дії вірусів та інфекцій. Плоди допомагають поліпшити стан судин, очищуючи їх на капілярному рівні. Завдяки великому вмісту дубильних речовин, фрукти мушмули мають бактерицидну дію. Крім цього, плоди використовують як кровоспинний і протизапальний засіб. Є в мушмулі і пектин, який очищає організм від продуктів розпаду і виводить «поганий» холестерин. Завдяки йому поліпшується кровообіг і перистальтика кишечника. Крім цього, в цьому фрукті є калій, який позитивно позначається на діяльності серцево-судинної системи і тим самим запобігає сердечним захворюванням. Присутній кальцій, який позитивно впливає на стан кісток, волосся і нігтів. А вміст магнію, сприятливо позначається на функціонуванні нервів і м’язів. Ще варто сказати, що плоди мають здатність нормалізувати тиск. Завдяки цьому знижується ризик виникнення інсультів та інфарктів. Є в мушмулі органічні кислоти, які сприятливо позначаються на діяльності печінки, нервової системи. Крім цього, плоди поліпшують роботу залоз внутрішньої секреції.
Зашкодити фрукти мушмули германської (кавказької) можуть лише людям з індивідуальною непереносимістю продукту. Для початку потрібно вносити плоди в свій раціон харчування поступово, щоб не викликати негативних наслідків.
Агротехніка вирощування не складна. Як і для багатьох інших садових, рекомендовано легкі поживні лужні ґрунти, сонячне, захищене від вітрів місце. У моєму саду все навпаки, ґрунт важкий, кислотність висока, постійні вітри, через брак місця – на пів тінь. Умови спартанські, результат вражає. У перший рік посадки, зимою заморозок за -30 градусів. Дерева вистояли без всяких пошкоджень. Через два роки, у травні нічний заморозок -6, постраждали лише молоді зав’язі та квіти. Жоден листок, ані молодий пагін мороз не пошкодив. За шість років вирощування не помічав на деревах шкідників та хвороб. Дерева гарно радують щорічним врожаєм. В перспективності цієї культури не сумніваюсь. Виділив у своєму саду під мушмулу германську цілу алею. Для якої зібрав з різних куточків земного шару десяток різних сортів. Пошук триває… Своїми спостереженнями в подальшому часі буду ділитись з читачами.
Посадивши дерево мушмули у своїй садибі, ви не тільки зміцните імунітет своєї родини, але й поповните гаму смакових відчуттів.
rozkish.com.ua