За останні роки, все більше людей починають займатися землеробством. Багато з них, роблять це вперше. Отже, вибравши дерево чи кущ, постає питання, як його правильно посадити. Інформації про це вистачає з різних джерел. У більшості порад з цього приводу, на мою думку, пропонується рецепт як виростити гарне дерево, а не гарний урожай на ньому. З цього приводу у німців є гарне прислів’я: «Ми не на стільки багаті, щоб вирощувати дерево на деревину, а не на врожай». До мене телефонують багато людей, пишуть листи, запитують від чого залежить успіх вирощування гарних врожаїв у моєму саду та городі. Просять поділитись своїми секретами. То ж я хочу висвітлити свої напрацювання в цьому напрямку. Постараюсь не лише розповісти що та як я роблю, але й обґрунтувати свої дії.
Посадка дерев та кущів за моєю методою
Я ніколи не копаю великих посадкових ям. Об’єм ями розраховую від величини кореневої системи дерева, добавляю по 20 см. у різні боки та стільки ж у глибину. Дно ями рихлю рискалем. Далі вбиваю в дно ями (близько до краю) зарання підготовлений загострений метровий дерев’яний кілок. Беру дерево, повертаю місцем щеплення (не пагоном, а основою, з якої виріс пагін) на північ, та вкладаю у яму. Далі обережно руками починаю загортати землю, пошарово, розправляючи кожен корінець в напрямку росту (без мінеральних добрив, без перегною – тим більше гною), поки земля не прокриє останній корінець 5-10 см. вище. Легко трамбую ногами землю у ямі кругом стовбура. Поливаю не менше 10 л. води. Коли земля поглине усю воду, зверху підгортаю сухою землею шаром 5 см. щоб не утворилася міцна земляна кірка і корінь мав повітряний доступ. Зверху все мульчую невеликим шаром мульчі з перегною, або рослинними рештками (в моєму варіанті подрібненим бадиллям з кукурудзи). Обрізаю верхівку дерева, щоб сформувати штамб та скелетні гілки, та прив’язую до кілка, щоб не розхитував вітер молоде дерево, та не оголювалось коріння. Важливо – місце щеплення має бути над землею.
Тепер давайте розберемся, чому саме так, а не інакше. Усі рослини з першого року життя пристосовуються до навколишнього середовища, зокрема до сторін світу. Зміна полярності дерева при пересадці призводить до затягування часу плодоношення, який рослина витратить на нове пристосування. Найбільш поширене розмноження дерев – літня окуліровка брунькою. При окуліровці, бруньку завжди розміщують з півночі. Щоб палюче сонце її не пошкодило. Від цього і орієнтир, і пояснення, що місце щеплення має бути повернене на північ. Чому я не рекомендую заправляти різними добривами посадкову яму. На те є дві причини. Можна обпалити молоді корінці, що приведе до того, що дерево вроді і живе, але роки стоїть без приросту пагонів, на межі виживання. Таке часто трапляється у садівників аматорів, котрі стараються посадкову яму заправити років на 10 наперед органічними та мінеральним добривами. В другому випадку, коли посадкова яма розумно заправлена добривами, маємо дерево що жирує, нарощує деревину та листову поверхню. Йому комфортно, воно старається захопити більше місця під сонцем. Плодоношення затягується на декілька років. З іншого боку, коли дерево висаджене у «пісну» землю, відчуваючи, що запасів поживних речовин обмаль. Плодові бруньки закладаються на пагонах швидко. Не розраховуючи на довге життя в таких спартанських умовах, дерево старається по скоріше залишити за собою потомство – плоди з насінням. Зразу ж після першого цвітіння я поспішаю допомогти «вигодувати» гарний урожай. По периметру крони дерева розкидаю перегній або компост з рослинних рештків, шаром 10-20 см. та гарно проливаю водою за необхідністю. До середини літа підживлюю слабеньким розчином аміачної селітри, одна столова ложка на 10 літрів води. Позакореневі підживлення не використовую через те, що часте їх застосування порушує баланс кореневої системи з кроною дерева. Від якого понижується імунітет та довговічність.