Скороплідний волоський горіх – міфи та реальність

Волоський (грецький) горіх — культура, яка цікавить велику кількість садівників. Перспектива його вирощування дуже приваблива, а в нинішніх економічних умовах грецький горіх взагалі займає одне з ключових місць. З якісним посадковим матеріалом не все просто, але все ж таки він є. 

Першим хто звернув на цю культуру увагу в Україні, був  Іван Євменович Кочерженко (1906-1980 р.). За 30 років кропіткої праці вивів сотні сортів горіха волоського, Серед яких були горіхи, що в перший рік починають плодоносити при висіванні з насіння. З великими, гарно виповненими горіхами. Та самі розповсюджені на сьогодні дерева скороплідного горіха, що плодоносять великими гронами, в яких можна нарахувати до 3 десятків плодів і більше. Праця над створенням ідеального горіха стала сенсом всього життя Івана Євменовича. Скороплідні форми одержали загальне визнання, користуються великою популярністю і широко впроваджуються в культуру не тільки в Україні, але й за її межами. Кочерженко був великою, світлою, безкорисливою людиною. Заклопотаний своєю любимою справою, він навіть не надавав імена своїм сортам, казав, що то не головне. Прикро, що сьогодні це використовують непорядні люди, присвоюючи собі чужі здобутки. В більшості випадків, селекціонер роздаровував свої саджанці. Не маючи підтримки від влади, але вірячи в перспективність своєї справи, щиро радів кожному, хто цікавився горіхами та завжди допомагав з посадковим матеріалом. Один цікавий епізод з життя Івана Євменовича. Наприкінці 60-х р. минулого століття чоловік привіз цілу вантажівку саджанців грецького горіха та власноруч висадив їх обабіч шляху між селами Гергіївка та Лозуватка, Шполянського району Черкаської області, а також обсадив горіхами ділянку біля школи м. Шпола. Ці дерева до сьогодні своїми врожаями нагадують про велич та щирість душі Кочерженко Івана Євменовича. Воістину великий учений і людина залишив навіки в природі незабутню спадщину своїм нащадкам. Епізодами з життя Кочерженко Івана Євменовича поділились його внучата племінниця Музиченко Олена та сусідка односельчанка (с. Лебедин) Лепча Дарія Миронівна.

На даний час знайдено та відновлено декілька сортів селекції Кочерженко І.Є. Це скороплідні горіхи, що плодоносять гронами:

Кочерженко №1 – Карликові дерева. У плодоношення вступають з другого року після посіву насіння. Горіхи круглої форми середнього розміру, тонкошкірі з високим виходом ядра. Масове щорічне закладання квіткової бруньки, хороше опилення та зав’язь горіхів. Щорічне повторне цвітіння та зав’язь горіхів другої хвилі (до речі, друга хвиля плодоношення дає плоди, які при висіві повністю повторюють батьківську форму, навіть у посадці з іншими сортами грецького горіха).

Кочерженко №2 – Повністю схожий на попередній. Відрізняється видовженими плодами горіха. На обох сортах потрібно видаляти молоді плоди на протязі 3-4 років. Лише в цьому випадку дерево набере силу та розмір крони, що подальшому сприятиме високим врожаям.

Кочерженко №3 – Дерева цього сорту вступають в плодоношення з 3-4 років. До цього  формується гарна крона у вигляді чаші. Далі щорічне гарне плодоношення, більших за середній розмір, злегка овальних плодів. Горіхи тонкошкірі, вихід ядра більший за 50%.

Не хочу повторюватись, адже сьогодні грецькому горіхові в багатьох виданнях приділяється велика увага. Тож коротко про реальність та міфи грецького горіха.

Реально можна отримати плоди уже у перший рік після садіння. Для тих хто спішить жити і не хоче чекати багато років на плодоношення, горіхи Кочерженко – ідеальний варіант. Не має періодичності плодоношення, щорічно вас радує гарний врожай. Економія площі – висаджувати саджанці можна в ряду 3м, в міжрядді 4м. Тонка шкарлупа – легко лущиться руками. Вихід ядра від 50 до 60%, в залежності від догляду. У південних областях України, завдяки другому цвітінню, можна збирати подвійний урожай.

Самий більший міф – висока морозостійкість дерев. Рівняйтесь на дерева волоського горіха у вашому регіоні. Якщо вони часто підмерзають, то не варто висаджувати скороплідні родичі. Обумовлено це тим, що вони часто перенавантажені врожаями, дуже часто мають повторне цвітіння та зав’язування плодів. Від цього дерево гірше підготовлене до зими, підмерзає. Щоб цього не трапилось з початку вересня потрібне, як кореневе так і позакореневе підживлення калійними добривами (раз у два тижні). Ще деякі продавці стверджують, що дерева не хворіють. Не правда. Найбільш поширена Марсонія, або бура плямистість. Це грибне захворювання з’являється при тривалій дощовій погоді. Під час цвітіння хвороба може знищити до 90% жіночих квіток, і дерева залишаться без врожаю. Марсонія вражає і молоде листя. На них утворюються спочатку червонувато-бурі, потім сіро-бурі плями, які поступово збільшуються, уражений орган відмирає. На однорічних пагонах з’являються світло-сірі, бурі і вдавлені плями овальної і округлої форм. Гриб, що викликає цю хворобу, зимує в опалому листі (заражених) і плодах на землі, в ранах і тріщинках гілок. Для боротьби з Марсонією проводять, як правило, триразове обприскування дерев одновідсотковою бордоською рідиною. До речі, цією хворобою вражаються усі сорти та види грецького горіха.

Висаджувати дерева скороплідних  грецьких горіхів потрібно на високих місцинах, де загроза весняних приморозків мінімальна. На жаль агротехніка по догляду за насадженнями у 99% зі 100 зводиться лише до посадки саджанців на постійне місце. Волоський горіх, так саме як і інші плодові потребують щорічного догляду, особливо після пошкодження весняними приморозками. Через три тижні після такої неприємної події на живій деревині проростають сплячі бруньки. Коли вони сягнуть  3-5 см. завдовжки, пора братись за ножівку. Уже добре видно границю між живою та мертвою деревиною. Мертва стоїть без будь яких ознак життя – чорна. Її і потрібно вирізати до живої. Зрізи краще замастити садовим варом, але на великих площах можна і масляною фарбою. Будьте обережні, дерева горіхів доволі високі, а деревина не надто міцна, тож страхування необхідне. Після обрізки, через місяць потрібно виламати зайві молоді пагони, (ті що ростуть в середину крони, подвійні, потрійні і т.п.) залишити найсильніші і у потрібному напрямі. Ще через місяць повторити таку ж роботу. Дерево відновиться повністю за два – три роки, в залежності від пошкоджень. Якщо це не зробити, дерево буде схоже на мітлу. Відновлюватись буде в два рази довше, але урожайність буде набагато нижчою.

У другій половині літа під корінь потрібно внести розчин калійних добрив. Це робиться після хорошого поливу водою, по периметру крони. Якщо горіхи невисокі, краще зробити декілька таких підживлень по листю. Концентрація розчину залежить від складу добрив, відповідно їхньому маркуванню. Калій допоможе краще визріти молодим відростаючим пагонам.

Ще один пункт, останній і головний. Усі сорти Івана Євменовича високопродуктивні. Як  кажуть – для садів інтенсивного типу. Відповідно і догляд повинен бути на висоті.