Підсумки посадкових сезонів за останні кілька років

Щорічно отримую багато нових дерев та кущів. А так, як місця для посадки завжди не вистачає – приходиться від деяких рослин відмовлятись. Жоден посадковий сезон мене не обходить. Здавалось усе як завжди, по прокладеній доріжці, але ні, кожен рік підкидає нові сюрпризи. Останні три роки у моїй місцевості відбувається відчутна зміна клімату. Поменшало опадів, значно збільшилась денна температура. Дуже рання, але затяжна весна з пізніми заморозками… Усі ці умови внесли свої коррективи зокрема і в посадкову агротехніку. Тож хочу поділитись своїми спостереженнями.

З минулої осені у моєму саду було висаджено кілька десятків саджанців хурми Вергінської. Уже у березні на деяких деревах замітив тріщини. Так, як температура не була нище -20 градусів, підмерзання було виключене. Усі тріщини були з південного боку молодих дерев. Ще замітив на інших, які були посаджені на відкритій місцевості, темну спечену смужку, теж з південного боку у місці коли саме активне сонце опівдні. Постраждала третина дерев. Саме ті, яких нічого не прикривало від прямого сонячного проміння. Сталося це ще у лютому, тоді коли сонечко почало нас радувати своїм теплом. Висновок один – робити побілку молодих дерев перед посадкою, як весною, так і осінню. Тільки розчин вапна має бути дещо рідший, щоб не утворювалась вапняна кірка, і дерево могло «дихати».

Інша проблема з якою я зіткнувся на протязі останніх років (думаю, що не я один), пізнє розпускання молодих дерев, а також погане приживання на новому місці навіть при гарному догляді. Особливо це стосується кісточкових. Характерна ознака – дерево стоїть у ґрунті, гілочки та стовбур живі, але не розпускаються. Коли це набуло масового характеру (кінець травня, а понад два десятка висаджених дерев ще не мають ознаки приживання) я вирішив розкопати кілька саджанців. Все виявилось дуже просто. Під кожним деревом вирувало багатоярусне життя. У ями здобрені перегноєм, постійним поливом заселилися не лише дощові хробаки, але й кроти, землерийки, навіть миші, не рахуючи слимаків та жуків і їхніх личинок. Навкруги висушена земля, а тут такі тепличні умови. От і все це й заселило посадкові ями. При цьому і так обрізане коріння стояло оголеним та підсушеним. Не було зовсім молодих біленьких обростаючих всмоктувальних корінців. Без них дерево не може взяти старт проростання. Після побаченого підсипав усі деревця чорноземом, щільно притоптав. Біля деяких стовбурів дерев нога провалювалась до 20 см. Знову полив. Далі, перед кожним поливом ущільнював землю біля стовбурів саджанців. До середини червня саджанці пробудились та взяли гарний старт, за винятком пари дерев у яких сильно був підсушений корінь.

Надіюсь мій досвід допоможе уникнути таких негараздів у вашій садовій практиці.