Ось і прийшла пора збирати любимі усіма фрукти – яблука та груші. Але зібрати це менша половина справи. Їх ще потрібно зберегти, щоб на протязі зими та ранньої весни, радувати себе та родину смачними та поживними плодами. У цьому році природа не була щедра у нашому регіоні на дощі, зате сонячного тепла було через край. Замірявши температуру на поверхні ґрунту у саду на відкритих місцях, був вражений, вона сягала +58 градусів за Цельсієм. При такому перегріві землі, багато плодів відставали в рості, осипались, прискорено дозрівали. Ту частину урожаю, що залишилась потрібно правильно зібрати, підготувати та зберегти.
Мені телефонує дуже багато людей з одним і тим же питанням: «Чому яблука та груші погано зберігаються?». На зберігання фруктів впливає не лише сорт зимового використання. Багато, як я писав вище залежить від погодних умов, але ще більше від знань, як правильно це зробити. Хочу поділитись інформацією, як це робили наші батьки, діди та прадіди.
Для початку потрібно підготувати погреб. Бажано, щоб це був окремий погреб – лише для фруктів. Але на жаль така розкіш є не у кожній родині. З консервацією сусідство допустиме, а от з картоплею, буряками та морквою не ні. Якщо помістити фрукти та овочі в одне приміщення, втрати від гнилі і фруктів, і овочів будуть перевищувати в двічі, а то і в тричі, ніж зазвичай. Якщо все таки погреб один, і потрібно там зберігати усе – зробити глуху перегородку з обов’язковою вентиляцією. Якщо вентиляційний канал один і немає змоги зробити інший, то можна просто завести у старий тоншу трубу. Найперше, що потрібно зробити – побілити гашеним вапном усі стіни та стелажі. Далі спалити 100 гр. меленої сірки, або купити готову сірчану шашку для цього. При цьому міцно закрити двері та вентиляційний канал на добу. Ці два заходи позбавлять вас не лише від гнилісних бактерій, різних грибкових, але й від гризунів, слизняків, і т.п. Наступний крок – вихолодження погребу. Починаючи з перших осінніх холодних ночей, коли температура опускається нижче ніж у вас у погребі, потрібно відкривати його для охолодження. При цьому закриваючи вхід сіткою. Я на разі роблю це простіше – в вентиляційну трубу вклав маленький потужний вентилятор і натиском кнопки закачую холодне повітря до погребу. Так дуже зручно, навіть зимою, при необхідності контролюю температурний режим у межах +4. Погреб готовий.
Яблука зриваємо з дерева у дерев’яні ящики. Робиться це, коли у плодах темніють зернятка. Складати можна у декілька рядів одне на одне, але товщиною не більше ніж висота яблука в 4 рази. Рвемо обережно, злегка прокручувати з легким натиском вказівного пальця на корінець яблука. Плід має відриватись з корінцем. Плоди, що відривались без корінця та червиві складуються у інший ящик. Лежкість у них набагато гірша. Вони ідуть на переробку, або споживаються в першу чергу. Ніколи не заносіть тільки що зірвані яблука відразу до погребу. Їх потрібно скласти на вулиці під накриттям від дощу та сонця. Дати постояти не менше двох тижнів, краще трьох. За цей час яблука мають «пропотіти» – віддати лишню вологу. Десь через тиждень плоди покриваються ніби росою, яка за цей термін підсихає. Це плоди скидають зайву вологу. У різних сортів, строки різні. Ви самі тримаєте це на контролі. Як тільки плоди змокріли та висохли – пора до погребу.
Груша більш вибаглива до зберігання. Зривати з дерева плоди потрібно тільки в шерстяних рукавичках – не полюбляє подряпин, навіть ледь помітних. Зривати потрібно в технічній зрілості. Ящики мають бути низькі. Розкладається тільки в один ряд, при цьому кожен плід обгортається салфеткою. Заносити зірвані груші можна одразу до погребу.
Цікаво знати: «У кінці 18 століття на території теперішньої України було 4 заводи, які виробляли тонесеньку стружку з дерева липи, спеціально для пакування яблук та груш для зберігання зимою. Люди, які не мали змоги купити цей пакувальний продукт, вистеляли стелажі та ящики житньою соломою, яка теж гарно оберігала плоди від гнилі. Так звані «Зимові земляні яблучні ями» теж вистелялись та накривались житньою соломою. Відкривали такі ями у квітні – плоди були такої якості, наче тільки зірвані з дерева.»