Продовжуючи тему безпроблемних культур, хочу окремо виділити Іргу канадську (Amelanchier canadensis). Десь у кінці 80 років минулого століття про іргу, як плодову рослину, заговорили вперше. З Дальнього Сходу ця культура почала розповсюджуватися по усій території СРСР. Кущі ірги вражали своєю щорічною врожайністю корисних ягід. Але смакові якості бажали кращого. Ягода була на любителя — солодко-приторна, терпкувата, дрібна та сухувата. У більшій мірі підходила для переробки — варення, компоти, вино та ін. Усе кардинально помінялось з десяток років тому, коли в Україні почались з’являтися сорти ірги Канадської селекції. Ця північна країна добилась високих результатів в цьому напрямку. У канадських сортів ірги високі смакові якості. Ягоди у розмірі до 2 см. в діаметрі і навіть більше, до 15 шт. у гроні, соковиті, при тому з різними строками дозрівання. Але смакові та поживні ягоди це не усі переваги ірги. Надзвичайно висока морозостійкість, до -40 за Цельсієм. Навіть при весняних заморозках під час цвітіння квіти замерзають, потім відтають та дають плоди. Ірга зовсім не вибаглива до кислотності ґрунтів та місця вирощування. Але найкраще почувається у на пів тіні. На півдні у повній тіні. За правило це кущі висотою від 3 до 6 м, розлогі у діаметрі 3 м. і більше. Не кожному саду підійдуть такі параметри, не дивлячись на високі врожаї. Вихід є, іргу можна вирощувати у вигляді дерева висотою до 3 м. та 1,5 м. завширшки. Для цього живці ірги прищеплюють на сіянці горобини. Найкращою для цього є горобина Фінська, у якої з усіх видів найпотужніша коренева система, що добре витримує і посуху, і перезволоження. У догляді за цією ще молодою в Україні культурою, є свої секрети. В першу чергу це обрізка. Ірга в перші роки після посадки формує багато тоненьких гілочок, що значно затягує плодоношення. Навесні у березні такі гілочки потрібно видаляти, залишаючи лише кілька самих сильних приростів. Лише на потужних річних пагонах формуються великі квіткові бруньки. Видалення тоненьких гілок та пагонів весною є гарантією щорічних врожаїв як на кущовому так і дерево-подібному формуванні. Не менш важлива деталь — перше плодоношення. Якщо у рік посадки деревце чи кущ рясно цвіте (таке буває на сортових саджанцях дуже часто), цвіт потрібно обірвати. Можна залишити пару грон для проби, але не більше. Молоді насадження можуть витягнути увесь врожай, але розвиток молодих пагонів та коріння затягнеться на декілька років.
Ось дані біохімічних досліджень ягід ірги Канадської у 100 гр. сировини
Енергетична цінність 85 ккал
Всього харчові волокна 5,9 г 20%
Цукор, загальна 11,4 г 8%
Кальцій 42 мг 4%
Магній 24 мг 6%
Залізо 1 мг 12%
Марганцю 1,4 мг 70%
Калій 162 мг 3%
Натрій 0,5 мг 0%
Вітамін C 3,6 мг 4%
Вітамін 11 МЕ 1%
Вітамін Е 1,1 мг 7%
Вітамін Р 4,6 мкг 1%
Рибофлавін 3,5 мг > 100%
Жирні кислоти 0,3 мг 6%
Піридоксин 0,03 мг 2%
Біотин 20 мкг 67%
Багато вітаміну Р дозволяє рекомендувати плоди ірги і соки з неї людям похилого віку для зміцнення стінок судин і підвищення їх еластичності, попередження інфаркту міокарда і варикозного розширення вен. Плоди ірги — хороший полівітамінний засіб, їх застосовують для лікування гіпо і авітамінозів. Ірга нормалізує сон і зміцнює організм. Вживання настоянки квіток ірги нормалізує роботу серця і знижує кров’яний тиск. В народній медицині сік використовується для полоскання горла при ангінах, запаленнях порожнини рота, відвари кори і листя — як в’яжучий і обволікаючий засіб. Сік свіжих плодів має в’яжучі властивості і використовується як лікувальний напій при розладах кишківника.
Великий вибір сортів — Саскатчеван, Саскалайт, Смоукі, Слейт, Тіссен, Принц Вільямс, Пембіна, Нортлайн, Мандам, Хонейвуд — з різними строками дозрівання подовжать терміни споживання свіжих ягід до 70 днів в сезоні.