Агротехніка

Вирощую ожину уже не одне десятиліття. Крок за кроком освоював цю рослину. На жаль інформації по вирощуванню цієї дивовижної культури було обмаль, та і на сьогоднішній день, вона досить проти річна, іноді навіть наперекір біологічним властивостям ожини. Я ніколи не любив штампів, одноманітності у роботі. Завжди експериментую і в більшості випадків це дає гарні результати. Зараз хочу поділитись своїм досвідом по агротехніці вирощування ожини. Культура не вибаглива до ґрунтів, росте як на сонячному місці, так і в затінку. Єдине, що хочу зауважити, не любить сусідства з грецьким горіхом (рослина не росте, за рік другий засихає зовсім). Не зупиняюсь на садінні, тут все прямо пропорційно – краще місце, гарно заправлена посадкова яма – швидший та кращий врожай. Щодо агротехніки: починаючи вирощувати ожину, я застосовував так звану подвійну прищіпку пагонів. По мірі відростання цьогорічного пагона, на висоті одного метра, нігтем видаляв точку росту. Тоді з верхньої його частини відростало декілька пагонів, які я знову прищіпав через 40 – 50 см. В цьому випадку формувався потужний кущ з досить великим розгалуженням. Наступного року такий кущ радував гарним врожаєм. Але з кожним роком я залишав у кущові все менше пагонів на заміщення. На це спонукав цілий ряд недоліків двох-прищепного формування. Такі кущі було дуже важко укрити на зимівлю, за часту вони сильно ламалися. Таке формування сильно загущує зону плодоношення. Ягоди в середині куща погано визрівають, втрачають смакові якості, у дощову погоду сильно загнивали. Пробував прищіпати пагони 3-4 і більше раз, урожайність та якість ягід на багато погіршувались. Я зупинився на одноразовій прищіпці, яку я проводив у червні і якою користувався понад 10 років. Залишав у кожному кущові не більше 3 пагонів, при більшій кількості крона куща сильно згущалась. Наслідки описував вище. Давно помітив, що самі сильні плодові гілки закладаються на ожині в пагонах першого порядку. Отож захотілось проекспериментувати. 

На семирічному кущові ожини сорту Арапахо у 2012 році, за період вегетації я не зробив жодної прищіпки пагонів на заміщення. Їх було 12 штук, жодного не видалив. За сезон вони виросли на висоту 3 метра кожен, без бокових гілляк. Це було дуже зручно, вони не заважали збору ягід на торішніх пагонах. При вкладанні куща на зимівлю, ці 12 дуже легко і пластично зігнулись до висоти 50 см. над землею, жоден не зламався. Раніше таке не вдавалося, Арапахо рахується один із самих крихких сортів ожини. Кущ успішно перезимував під подвійним агроволокном щільністю 50 мк. На весні 2013 року, піднявши пагони з укриття на шпалеру, зрізав 40-50 см. верхівки кожного. Шпалеру переробив з одно площинної у двох площинну. Відстань між шпалерами один метр. Пагони розмістив віялом, по 6 штук на кожну площину. За період вегетації кущ покрив площу у 6 квадратних метрів. Урожайність була вражаюча. Раніше я описував Арапахо, як сорт середнього строку дозрівання, з врожайністю до 30 кг. з куща. В цьому сезоні, при такому формуванні, кущ порадував рекордним врожаєм – понад 50 кг. Ягоди були значно більші та одномірні. Вони дозрівали поступово з верхньої частини куща, до нижньої. Перші ягоди поспіли згідно заявленим характеристикам сорту. А от плодоношення куща сильно розтягнулося і закінчилось на початку листопада. Набагато пізніше чим пізно спілі сорти ожини як Потрійна Корона, Честер, Логан чорний. І значно кращими смаковими якостями. Цікаво, пагонів поточного року виросло ще більше ніж торік, їх було 14 і не менш сильні за попередні. Це ознака того, що кущ не був перегружений врожаєм (якщо ожина сильно загружена урожаєм – пагонів на заміщення може не бути взагалі). В цьому сезоні значну більшість сортів ожини я формував уже по без прищепному принципу.
Хочу зупинитись ще на декількох аспектах вирощування ожини. Почну з посадкового матеріалу та строків посадки. Багато саджанців продається у контейнерах, безумовно, це плюс, висаджувати можна на протязі усього вегетативного періоду без травмування кореневої системи. Але, не все так просто. Усі саджанці з закритою кореневою системою вирощуються у закритих, або частково закритих приміщеннях. На високому агрохімічному фоні (висока вологість повітря, прохолода, безліч хімприпаратів, регулювання світлового дня і т.п.). Купивши такий саджанець наприклад у червні-липні і висадивши його у відкритий ґрунт, Ви підписуєте йому смертний вирок. Навіть якщо забезпечите йому максимальний догляд, адаптуватися рослині буде дуже важко. В багатьох випадках, замітивши, що саджанець до кінця сезону дав дуже малий приріст, викопував і оглядав кореневу систему. Виявлялось, коріння навіть не покидали границь торфосуміші горщика у якому вони росли раніше. Їм не хотілось покидати те місце де у них було все максимально збалансоване і вростати у «пісну» розпечену землю. Отож, раджу висаджувати усі рослини у відведені природою строки – осінь, рання весна. Коренева система усіх рослин максимально розростається лише при низьких температурах ґрунту. Перед висадкою рослини з контейнера, обов’язково треба злегка порозривати корінці, субстрат у якому вони знаходились витрусити та перемішати з землею з посадкової ями. З мого досвіду – ці рослини на другий рік після посадки, значно випереджали в рості ті, які висаджував цілими. Це стосується не лише ожини, але й інших плодово-ягідних та декоративних рослин. Далі, обов’язкове мульчування ґрунту. Культура ожини має досить міцну кореневу систему – але при аномальній жарі, яка посилилась за останні роки, особливо у південних та східних областях України – вона працює в важких умовах, навіть при хорошому зрошенні. Замульчувавши землю, Ви збільшите урожай на 20%. Матеріал для мульчі – любий: солома, листя, перегній… Я використовую бадилля кукурудзи, подрібнюю і стелю у міжрядді 10 см. шаром. І самий основний захід – збереження кущів ожини зимою. Незалежно у якому регіоні України Ви хочете вирощувати ожину та збирати врожаї без втрат, робіть це лише в укривній на зиму формі. Оптимальний варіант – агроволокно, щільністю від 50 до 70 мк. В два шари у північних та західних регіонах, та один шар у південних. Можна прикривати сосновими, ялиновими гілками, тим же кукурудзинням. На мій погляд, це складніше і виправдовує себе при невеликих об’ємах насаджень. Що стосується поліетиленової плівки, це холодний матеріал і може використовуватися лише як другий шар покриття. Накривання кущів ожини землею, теоретично можливе на одно-дворічних кущах та на ожині, пагони якої стеляться по землі. Їх можна легко розмістити на, та прикопати. Сорти прямостоячого, напів-прямостоячого типу, після третього року вирощування прикрити землею не реально. Практика показала. Біологічні властивості ожини унікальні. З однієї взято окремої бруньки, за різних умов може розвиватися плодова гілка, ростовий пагін або ж кореневі відростки. То якщо ми прикопуємо пагони ожини, можемо отримати два варіанти. Ожина в своїй більшості не скидає на зиму листя. В свою чергу, жоден листок не може зберегтися у вологому земляному середовищі на протязі 3 і більше місяців. Він починає загнивати, за ним загнивають і пагони. Ми можемо втратити кущ. В іншому варіанті, за умов теплої зими, біля кожної бруньки починають відростати коріння, остання переформовується у ростову. В цьому випадку ми отримаємо в наступному році посадковий матеріал, ніяк не урожай ягід.
Вище описане, результат багаторічної праці. Буду радий, якщо мій досвід стане Вам у пригоді. Усім міцного здоров’я, та гарних врожаїв.

6 коментарів to “Агротехніка”

  1. Владимир коментує:

    Уважаемый Вячеслав Станиславович! У Вас золотые руки! Огромное Вам спасибо за то, что Вы всегда делитесь с садоводами-любителями своим бесценным опытом и знаниями .

    • В'ячеслав Францішко В'ячеслав Францішко коментує:

      Уважаемый Владимир! Большое спасибо за хорошие слова! Буду и дальше делиться своим опытом на страницах сайта, благо подобные комментарии мотивируют!

  2. Міша коментує:

    Шановний В’ячеслав скажіть будь-ласка ожину обов’язково потрібно підв’язувати? вона конче потребує опори?

    • В'ячеслав Францішко В'ячеслав Францішко коментує:

      Доброго дня. Так, опора потрібна. Висока урожайність або ламає гілки, або лягає на землю.

  3. Михайло коментує:

    Доброго дня, підкажіть, будь ласка, способи перезимівлі ожини Чорна Магія, чи потрібно вкривати однорічні та двохрічні пагони?? Як вони реагують на мороз? І Який сорт краще вирощувати з багаторічними пагонами не вкриваючи, на перед вдячний.

    • В'ячеслав Францішко В'ячеслав Францішко коментує:

      Доброго дня. Цей сорт можна культивувати в різних варіантах. Можна вирощувати як однорічну на осінній урожай без укривання. Але обов’язкове мульчування під зиму (не завжди буває сніжне покриття). Я б все таки ради вирощувати в культурі з накриванням дворічних пагонів, за моєю методою (дивіться відео). Урожай на дворічних пагонах дозріває на тиждень раніше Натчеза, хоч цвіте Натчез на пару днів раніше. Чорна Магія не тратить енергії на відростання довгих плодових гілок. Квіти у неї майже по стеблу. Від того і раніший врожай. Не мені розповідати які переваги у ранньої ягоди. Є у Чорної Магії і недоліки – в дощові роки підгниває ягода, та у теплі зими грибкові значно пошкоджують стебла.
      Ну і вкотре повторюю, на сьогоднішній день, з усіх сортів ожин які я вирощував – не вкриваючи можна вирощувати лише сорт Агавам. З повагою, В’ячеслав.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>