Актинідія загально

Актинідія (лат. Actinídia від грец. Ακτινιδιον – промінчик) – рід дерев’янистих ліан сімейства Актинідієвих ( Actinidiaceae ). Найбільш відомі плоди культурних сортів рослини з цього роду – ківі, або актинідія делікатесна. Це листопадна ліана з в’юнким дерев’янистим стеблом, на якому розташовуються цілісні листя. У неї досить тонке, майже шкірясте листя. Рослини актинідії дводомні, тобто кожна з рослин має стать, яку можна визначити за будовою квітів актинідії в перший же сезон цвітіння ліани, весь термін життя стать ліани залишається незмінною. За останні часи з’явилось декілька сортів однодомної актинідії.
Чоловіча квітка актинідії характеризується наявністю великої кількості тичинок і відсутністю маточки, тоді як жіночі квіти актинідії мають маточку, а на їх тичинках розташований стерильний пилок, не здатний до запилення. Комахи – запилювачі пере носять чоловічий пилок на маточку жіночого квітки, і через десять днів у них з’являється зав’язь, яка починає рости. У міру збільшення плоди набувають рис, характерних для конкретного виду. Ягоди актинідії можна вживати в їжу в свіжому вигляді або консервувати. Свіжі ягоди актинідії за смаком нагадують ківі, тоді як сушені схожі на родзинки. Посадка актинідії на присадибній ділянці забезпечить всю родину смачним джерелом корисних та поживних речовин. Ягоди актинідії цінуються за десертний смак, аромат, високий вміст пектину, каротиноїдів і вітаміну «С». Однією ягоди достатньо забезпечити добову потребу організму людини в аскорбіновій кислоті, найважливішому вітаміні, який зберігається і в продуктах переробки ягід. Пектинові речовини добре виводять з організму бактеріальні токсини, отруйні речовини, радіоактивні ізотопи.
посадка
Актинідія віддає перевагу добре освітленим теплим місцям, з добре дренованим ґрунтом, але виносить і півтінь. Її коріння розташовуються на глибині 20-40 см. Вона не любить застійного зволоження ґрунту і сухого повітря. Кращий час посадки – весна, але може висаджуватись і восени, бажано за три тижні до постійних приморозків. Розміщення – в один ряд на відстані 2-2,5 м. Кореневу шийку НЕ заглиблюють. У дводомних видів на п’ять -сім « жінок» потрібен один «чоловік». При посадці для кожного саджанця готують яму шириною і глибиною не менше 60 см. На дно укладають дренаж з битої цегли і гравію товщиною 10-15 см. Вийнятий ґрунт перемішують з перепрілим гноєм (8-10 кг), додають деревну золу (300-400 г), суперфосфат (200-300 г), а на важких ґрунтах ще 1-2 відра піску. Оскільки актинідії – ліани, то краще і зручніше за все їм рости у вертикальній культурі на шпалері. Для шпалери потрібно вкопати кілька Т-подібних стовпів висотою не менше 2 м, оптимальна висота 2,5 м на відстані 4 м один від одного, а між ними натягнути кілька рядів дроту або проводу в ізоляції. Зверніть увагу на малюнок та фото.
догляд
Догляд за актинідією зводиться до боротьби з бур’янами, розпушування ґрунту і поливу. Перші 2-3 роки молоді кущі не підживлюють. Потім щорічно, в кінці квітня, дають 30 г аміачної селітри, по 15 г подвійного суперфосфату і калійної солі на 1 кв. м, а влітку поливають розчином « Кеміра » (20 г на 10 л води). Наприкінці вересня під перекопування вносять по 20 г суперфосфату і калійної солі на кожну рослину. Навесні проводиться розпушування ґрунту, але не глибоко, тому що коріння актинідії знаходяться у верхньому шарі ґрунту, окремі корені йдуть на глибину до одного метра. Актинідія добре відгукується на підживлення органічними добривами, вимагає постійний, рівномірний полив, рослина вологолюбна, але не можна перезволожувати.
Обрізку роблять після листопаду, у другій половині жовтня, і лише через три роки після посадки. Ранньою восени і ранньою весною, коли йде сокорух, актинідії обрізати не можна, так як вони мають властивість буквально спливати клітинним соком («плачуть», як берези), можуть ослабнути і загинути. Весняну обрізку можна проводити в кінці травня – початку червня. У дорослих рослин щорічно укорочують пагони на половину – третину їхньої довжини і вирізують гілки, які загущають крону. Омолоджуючу обрізку роблять у 7 – 10 -річному віці, обрізаючи рослина на пень довжиною 30-40 см.
Взимку , перші 2-3 роки після посадки ліани знімають зі шпалер , укладають на землю і вкривають торфом , сухими листям і ялиновим гіллям. Дорослі рослини зимують без укриття.
Актинідія в саду майже не уражується хворобами і шкідниками. У липні- серпні на листі можуть з’являтися коричневі плями неправильної округлої форми. Спочатку вони обмежені жилками на листку, потім зливаються, стають темно- коричневими. Це – філлостіктоз листя. Як заходи боротьби рекомендуються збір і знищення уражених листків. На плодах можуть розвиватися різні плодові гнилі. При їх появі необхідний збір і знищення уражених плодів для зменшення запасу зимуючої інфекції. Найбільш небезпечним шкідником актинідії у садах є коти. Ранньою весною, після танення снігу, вони вигризають пагони молодих рослин, підкопують і ушкоджують коріння. Тому після посадки рослини необхідно обгородити дротяною сіткою, заглибившись в ґрунт на 10 см, верх сітки закрити. Дорослим рослинам коти не страшні.

2 коментарі to “Актинідія загально”

  1. Альона коментує:

    Напишіть будь ласка свій моб.телефон на сайті так і незнайшла мене цікавить горіх серцевидний хочу купить 50 соджанців

    • В'ячеслав Францішко В'ячеслав Францішко коментує:

      Доброго дня! На жаль ці горіхи всі продані, вони були були отримані з США. У продажу з’являться через декілька років. З повагою, В’ячеслав.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>