Обережно — фрукти – овочі!!!

Сезон 2019 року був надто складним для більшості областей України, особливо для західних. Майже щоденні весняні дощі, часті градобої. Не кажучи уже про урожай, завдання було врятувати самі дерева та кущі від різних грибкових захворювань. Багато шкоди зазнали і городні культури, особливо картопля. Вдалось зібрати лише насіння на наступний рік, та і те далеко не усім. У спілкуванні зі знайомими та близькими людьми звідусіль чулося нарікання на сільське господарство з його постійними природними випробовуваннями та затратами. Формується досить поширена думка: “Набагато вигідніше все купити на ринку — чим виростити самому”.

Мій погляд на цю ситуацію кардинально інший: “Сьогодні ми можемо споживати і бути впевнені у безпечності фруктів та овочів лише в одному випадку — виростивши усе самим.” Звичайно, виростити все неможливо, але основні фрукти та овочі для своєї родини, під силу виростити кожному. На разі річ піде навіть не про хімічний захист саду та городу, який на жаль не контрольований в нашій країні і приносить не поправний вплив на природну екологію та наше здоров’я. Річ піде про так звані фіто-гормони, якими переповнені наші ринки. Це не новинка, вони уже давно працюють на фермерських полях пшениці, соняшнику, сої, ячменю та т.п. Перші кроки вони зробили у виноградній галузі, де і зробили такий потужний старт по усьому світі. Обробляли різні культури під час цвітіння та відразу по його завершенні. Дія препарату після обробки спонукала клітини жіночих статевих органів активно ділитись та рости без запилення чоловічими. В масштабах усього людства це величезний крок до вирішення продовольчої програми. Але завжди є і інший бік медалі… Чи вдавалось вам на своєму городові виростити соняхи та зібрати врожай без зав’язування голів з насінням, тим самим врятувати їх від скльову птахами? І чому на фермерських полях птахи майже не клюють соняшник? Чому кукурудзу на полі, після збору комбайном врожаю, залишки впавши на землю не поїдаються мишами? Чому домашні кури з задоволенням поїдають кукурудзу та пшеницю вирощену на своїй ділянці, та майже не їдять видану на пай? Питань багато, та що ж собою являють ці фіто-гормони. Якщо коротко — продукти життєдіяльності грибкових мікроорганізмів ряду Gibberella fujikuroi та Fusarium. Принцип дії — потрапляючи на рослину ламають імунну систему та генетичний код. Проникаючи у ядро клітин провокує її ріст та поділ. Раніше ці препарати застосовувались весною та до збору врожаю вичерпували свій потенціал. Їхня дія завершувалась до осені. Але час на місці не стоїть. “Гормональне” садівництво розвивається семимильними кроками. Ціла лінійка препаратів різної дії — одностатеве запліднення, збільшення розміру плодів, закладання лише плодових бруньок, блокування росту деревини (дерево зупиняється в рості), зміна кольору плоду у яблук, зняття так званої сіточки на плодах яблук, збільшення вегетативної маси і б.і. Серед усього цього є ще одне застосування гормонів росту — консервація зрілого урожаю. Приведу приклад. Серед нас є чимало любителів хурми, які щороку з нетерпінням чекають осені на появу цих не традиційних, але таких бажаних фруктів. Пару десятків років тому плоди хурми швидко зникали з полиць магазинів і не через те, що їх так масово розкупляли. а через те що хурма це продукт, що швидко псується (високий вміст цукру, тонка шкірка, м’яка та м’ясиста консистенція). Хімічні препарати не застосовувались через зміну смаку та запаху. То ж строки споживання були мінімальними. Тепер усе змінилось. За три дні до збору урожаю плоди обприскуються гормональними засобами. Концентрація препарату розраховується на час транспортування, зберігання та продажу. Виграють при цьому усі — фермери, реалізатори, перевізники. Уявіть собі, зірвані плоди знову починають рости, при цьому без надходження поживних речовин з зовні. Клітини діляться за рахунок внутрішніх резервів та потихеньку навіть приростають у вазі. Плоди не міняють смаку, запаху, не псуються. Гормони діють з середини, тож їх неможливо змити водою, чи почистити ножем шкірку. Головне не кожна — далеко не кожна лабораторія може виявити їх вміст. На жаль хурма не єдиний фрукт з такою “начинкою”. То ж якби нас виробники не запевняли у безпечності своїх таких препаратів, не мені одному хотілось, що б у сертифікаті при продажі наявність гормонів було вказано. Розуміючи реальність, підсумую висновок: “Не все можна купити. Домашнє сільське господарство — здоров’я вашої родини”

Це лише вершина айсбергу.